ТЕМА 7

"Мотивуємо учнів на успіх"!

   Одним з найпопулярніших питань у учителів є "Як мотивувати учнів вчитися"? З 1 вересня, усі приходять в школу радісні, повні сил, учителі приходять повні ентузіазму навчити маленьких майбутніх дорослих чомусь новому. Але тут проходить близько місяця (у якихось класах більше, в якихось менше) і картина починає кардинально змінюватися. Деякі учні продовжують з цікавістю відвідувати школу, від деяких хотілося б більше старань, оскільки ми знаємо, що вони можуть більшого, а деякі мало того, що самі "відсиджують" учбовий час з небажанням, так ще і, буває, ускладнюють роботу учителеві і своїм однокласникам. Як же вирішити це питання, що переслідує учителів роками?

   Конкретного універсального рішення абсолютно для усіх учнів і учителів ми не підберемо - це неможливо. Але цей тренінг допоможе скласти індивідуальну програму рішення проблем "мотивованості" учнів для кожного учителя. Ми обговоримо те, що має бути присутнім в роботі учителя і те, чого слід уникати.

Вправа: "Кому більше дістається?"

Ця вправа необхідна нам, щоб переключити фокус вчителів з них самих безпосередньо на учнів, щоб у вчителів не було помилкового враження, що ми будемо намагатися полегшувати роботу методом запобігання різними його способами.

Група має розділитися на 2 команди - "учень", "учитель".

Кожна команда має тему для обговорення.  Умова буде однакова.  Змінюватися буде тільки суб'єкт обговорення. 

Для команди "вчителів" умова буде такою: "Обговоріть які особисті труднощі відчуває вчитель, якщо в класі присутні незамотивовані учні?". 

І аналогічна умова для команди "учнів": "Обговоріть які особисті труднощі відчуває незамотивований учень?".

Команда має оформити відповідь у форматі файлу та надіслати до чату.

Початкова ланка

ВЧИТЕЛІ

Середня/старша ланка

Приходимо до висновку, що, звичайно, вчитель відчуває незручності через нестачу навчальної мотивації, що виходить від учнів.  Але найбільше від цього страждають самі учні, оскільки їх життя ускладнюється з усіх боків і вони не знають - що потрібно зробити, щоб вибратися з цієї павутини.  Тут може допомогти тільки дорослий.

Мотивація і її види

Що ж це взагалі таке і для чого вона нам?

Мотивація (від латів. movere ) - спонукання до дії; динамічний процес психофізіологічного плану, що управляє поведінкою людини, визначає його спрямованість, організованість, активність і стійкість; здатність людини діяльно задовольняти свої потреби. 

Мотив (лат. moveo - рухаю) - це матеріальний або ідеальний предмет, досягнення якого виступає сенсом діяльності. Мотив представлений суб'єктові у вигляді специфічних переживань, що характеризуються або позитивними емоціями від очікування досягнення цього предмета, або негативними, пов'язаними з неповнотою справжнього положення. Для усвідомлення мотиву потрібно внутрішню роботу.

Зовнішня мотивація (экстринсивная) - мотивація, не пов'язана зі змістом певної діяльності, але обумовлена зовнішніми по відношенню до суб'єкта обставинами. 

Внутрішня мотивація (интринсивная) - мотивація, пов'язана не із зовнішніми обставинами, а з самим змістом діяльності. Позитивна і негативна мотивація. Мотивація, грунтована на позитивних стимулах, називається позитивною. Мотивація, грунтована на негативних стимулах, називається негативною. 

Приклад: конструкція "якщо я наведу лад на столі, я отримаю цукерку" або "якщо я не балуватимуся, то отримаю цукерку" є позитивною мотивацією. Конструкція "якщо я наведу лад на столі, то мене не покарають" або "якщо я не балуватимуся, то мене не покарають" є негативною мотивацією.

Стійка і нестійка мотивація. Стійкою вважається мотивація, яка грунтована на потребах людини, оскільки вона не вимагає додаткового підкріплення. 

Негативна мотивація - спонукання, викликані усвідомленням можливих неприємностей, незручностей, покарань, які можуть послідувати у разі невиконання діяльності. Наприклад, школяра до навчання можуть спонукати вимоги і загрози батьків, боязнь отримати незадовільні оцінки. Навчання під впливом такого мотиву набуває характеру захисної дії і є примусовим. У разі дії негативної мотивації людини спонукають до діяльності страх перед можливими неприємностями або покаранням і прагнення їх уникнути. Він міркує так: "Якщо я цього не зроблю, то мене чекають неприємності". Ось що спонукає до діяльності під впливом негативної мотивації.

У рамках цього тренінгу ми говоритимемо безпосередньо про навчальну мотивацію. 

Навчальна мотивація - це процес, який запускає, направляє і підтримує зусилля, спрямовані на виконання учбової діяльності. Це складна комплексна система, що утворюється мотивами, цілями, реакціями на невдачу, наполегливістю і установками учня. 

Поговоримо про ланцюжок мотив-мета.

Цей ланцюжок є нерозривним, оскільки мета не може бути досягнута без мотиву, а мотив не може бути в принципі сформований без мети. 

(У визначенні мотиву вказано: мотив - це матеріальний або ідеальний предмет, досягнення якого виступає сенсом діяльності. Тобто в нашому ланцюжку мотив-мета "мотив" - це діяльність, а "мета" - це сенс діяльності, тобто її предмет.) 

Визначимо 2 види мотиву - що "розуміються" і що "осмислені". 

Мотиви, що розуміються, не обов'язково призводять до мети, тоді як осмислені мотиви завжди досягають її. Приклад мотиву, що розуміється : учень знає, що ходити в школу, отримувати знання, старанно вчиться - це його борг, але чи досягне він мети - "успішне навчання, позитивні оцінки"? Не обов'язково. Чи приклад осмисленого мотиву: батьки поставили умову дитині, що він не піде гуляти (грати), поки не вивчить уроки. У цей момент у свідомості дитини залишаються мотиви (гарні оцінки, борг), що розуміються, але вони психологічно недієві, а дійсно для нього саме умова батьків.

Що ж робити учителям? Як в шкільній обстановці зацікавити учня та так, щоб він ще і "відносив" цю зацікавленість додому і приходив з нею назад? 

Вправа: "Мозковий штурм" 

Поділяємо учасників на 3 команди 

1 - Страшова, Бондаренко, Лифар, Рижанкова, Бірук;

2 - Герасименко, Седракян, Пироженко, Носаненко, Куркурін;

3 - Білоус, Меньшикова, Хлистун, Гоман, Сергієнко.

Кожна команда отримує ситуацію, знаходить відповідь на запитання.

Команда 1 - "Кішка, яка любила поспати" 

Кішка аптекаря з Женеви Жана Пиното любила спати у вітрині. Як не намагався Жан відучити її від цієї звички, ніщо не допомагало - знову і знову кішка пробиралася у вітрину і солодко там засинала. Ну, раз кішку не відучити, довелося придумати, як отримати з цього користь. Що придумав хазяїн кішки? 

Команда 2 - "Чоботи для гусей" 

Був час, коли росіяни поставляли в Європу гусей. Особливо цінувалися сірі гуси тульської породи. А переміщалися птахи на "західний" ринок найекономічнішим способом - своїм ходом. Ні тобі транспортних витрат, ні холодильників... І корму уздовж доріг тоді було досить. Одно затрудняло рух: ніжні лапи гусей збивалися в кров від довгої дороги. Російських постачальників виручила кмітливість. Що вони придумали?

Команда 3 - "Гроші для Бога" 

Єпископ Орлеана Арнуль незадовго до 1000 року задумав перебудувати "прекрасним чином" церкву Сент-Круа. І гроші на це були. Але багатство церкви не хотілося показувати. Як же побудувати багатий храм, не чванячись багатством?

Відповідь на ситуацію команди публікують у коментарях на сторінці. Додатково слід запропонувати, яким чином можна використовувати подібні ситуаційні задачі під час мотивації на уроках.

Для успішного формування навчальної мотивації необхідно запам'ятати один вираз: 

Відчуття самостійного пошуку знань + відчуття свободи вибору + відчуття успішності (компетентності)  = успішна  діяльність учня. 

Далі обговоримо детальніше кожен доданок. 

Відчуття самостійного пошуку знань. 

Гасло: "Ми зробили це самі"!

 Головним джерелом навчальної мотивації (та і мотивації загалом) є відчуття себе активним учасником процесу. Це доречно застосовувати в процесі самого уроку. Колективна участь, мозковий штурм - якраз такі речі цьому сприяють. 

Тут можна використати техніку "Проблемні питання".

Психологи придумали серію загальних питань, які можна застосовувати в самих різних навчальних ситуаціях :

• Що може статися, якщо? 
• У чому сильні і слабкі сторони? 
• На що схоже?
• Що ми вже знаємо про? 
• Яким чином можна використати для? 
• Чим схожі . і .? 
• Яким чином . впливає на .? 
• Який . є кращим і чому?

Якщо дорослий (учитель, батько) використовує питання такого роду, до дитини приходить розуміння істинного призначення вчення - вчитися думати, застосовувати знання з практики, орієнтуватися в життєвих ситуаціях.

Важливо! 

Не забуваємо повторювати, що у кожного є право на помилку. Нехай краще учень помилиться, роблячи припущення на поданні нового матеріалу, ніж промовчить і зробить невірне припущення в самостійній роботі. Не забуваємо хвалити. "Молодець, ти поставив хороше питання" - тут ми робимо акцент саме на його дію - учень самостійно шукав і знайшов, що йому треба! 

Техніка "Знаю-не знаю-хочу дізнатися" 

Дуже ефективний прийом рефлексії. Так само це сприяє розумінню дитиною звідки і куди він рухається в учбовому процесі, учить целеспрямованості і плануванню.

При викладі, поясненні нової теми можна запропонувати дітям використати таблицю, в якій він може робити самостійні позначки, які так само показові і нам, - що дитині дається важче або що йому цікавіше.

Відчуття свободи вибору 

Гасло: "Ми можемо вибирати"! 

Вправа "Чому ти ходиш в школу?" 

Пропонуємо командам учителів уявити себе дитиною, якій дорослий (учитель, батько) ставить питання: "Чому ти ходиш в школу"? 
Команда обговорює і приходить до єдиного колективного бачення відповіді на запитання.

Потім зважені відповіді учителів в ролі учнів записуються на загальній ментальній карті, запрошення до роботи в якій отримають члени команди на електронну пошту.

Важливо! 

Ініціатива дитини швидко гасне, якщо він відчуває "заданість", а не "обранність"! Що ж можна зробити з цим? Та хоч би просто стежити за "улюбленими" фразами будь-якого дорослого. Менше вживаємо фрази: "Ви повинні, вас наслідує, ви зобов'язані", а більше фраз, що наштовхують на свідомість шкільних правил: "У вас є такі-то варіанти, ви можете це і це.". і тому подібне. 

Сюди ми можемо віднести техніку "Вибір домашнього завдання" і схему, що підвищує ефективність дітей. 

Схема, що підвищує ефективність дітей, яким складно організувати свою діяльність : 

1. Ввести учня в контекст (для чого він це робить, мотив-мета) 
2. Розділити на кроки, при чіткому виконанні яких він досягне своєї мети
3. Поставити терміни - проміжні і кінцеві (етапи, кроки з пункту "2" за певний термін, наприклад, перший крок - через 20 хвилин, наступний за годину і так далі) 
4. Критерії результату (що повинне вийти) 
5. Перевірка розуміння ("З чого розпочнеш? Як це робитимеш? Через 20 хвилин принеси план, як робитимеш".) 

Групи 1 та 2 - неймовірно швидка та продуктивна робота, дуже задоволена результатом! Впевнена, що вам сподобалось! :)

Єдине, що не може не додати, що група 3 нажаль не приймала участі в роботі з картою...

Відчуття компетентності 

Гасло: "У мене це виходить! Я навчився"! 

Вправа "Хто я"

Просимо індивідуально пройти опитування за посиланням: ВПРАВА

Усі люди продовжують з ентузіазмом робити щось, тільки якщо вважають себе компетентним. Якщо у нас регулярно щось не виходить - ми перестаємо це робити. Діти не виключення. Наше завдання упродовж усього навчання вселяти надію, що у дитини вийде те, що йому не вдається зробити, але на це знадобиться час. Успіх у кожного свій - ми по-різному сприймаємо наші успіхи і невдачі. Хтось радіє щонайменшому прогресу, комусь цього недостатньо. 

Необхідно відмічати будь-яке досягнення учня, навіть якщо воно здається незначним. Тут учитель знову ж таки може використати словесне підкріплення, краще всього у формі +, +/-, щоб учень не забував, що у нього вже добре виходить, але з чим необхідно ще попрацювати.

Не забувайте - мотивація може виступити хорошим показником рівня психічного благополуччя учня!

Закінчуємо тренінг рефлексією.
Пропонуємо Вам пройти  ТЕСТ на визначення конфліктності :)


Враження від колег  :)