ТЕМА 3

Визначити проблему - це важливо, але це лише крок на шляху вирішення проблем!

Проблема/конфлікт – це таке ж буденне явище для кожної людини, як і потреба у їжі, самореалізації, у спілкуванні. Людина – істота соціальна, тому і самовиражається у соціумі, вступає у різні контакти з іншими членами соціуму; людина – це також індивідуальність, зі своїми переконаннями, поглядами, настановами на життя. Саме ця індивідуальність часто і є причиною різних непорозумінь у тій чи іншій соціальній групі, адже кожен її представник хоче, щоб його розуміли, щоб з ним погоджувалися, щоб його вислухали (що є невід’ємною потребою кожної людини як істоти соціальної, адже підтверджує певний її статус у групі, авторитет чи репутацію). Ще Томас Гоббс зазначав, що Людина від природи є істотою егоїстичною, через це задовольняє свої потреби у боротьбі зі собі подібними.

Саме тому, кожен з нас часто є учасником різних конфліктів, ділових, побутових тощо. Звичайно, поведінка кожного індивіда у тому чи іншому конфлікті є різною, але залежно від виду конфлікту за змістом є певні критерії поведінки людини у такій кризовій ситуації – одні на роботі, інші вдома. Адже культурна і вихована людина не дозволить собі голосно кричати, наприклад, на свого керівника на роботі чи викладача в університеті, а дома, наприклад, на чоловіка чи дружину – так. Це закономірне явище, адже кожна соціальна група вимагає від нас іншої поведінки, диктує різні правила спілкування.

Кажуть, що названий супротивник втрачає половину своєї сили. "Маска, я тебе знаю!" - і закінчується магія. "Паспорт проблеми" вирішує тому не тільки емоційну частину питання, як вирішити проблему, але і допомагає зменшити емоційну напругу, дати проблемі ім'я, визначити її складові.

При вирішенні проблеми корисно використовувати техніку рефреймінга - тобто переназвати ситуацію. Якщо замість зусиль для подолання проблеми ми зосередимось на досягненні мети, то залишимо конфлікт без частини його емоційної напруги чи, за влучним виразом психолога І.Вагіна, "видернемо емоційне жало". Це допоможе нам докласти більше сил та уваги вирішенню практичної задачі.

Одного разу було оголошено конкурс на найкращу етикетку для хімічних продуктів, які містять отруту, а значить - особливо небезпечних для дітей.

Ряд отриманих пропозицій спирався на використання яскравих лякаючих кольорів. Інші ж робили акцент на піктограмі з симоволами смерті, задухи та ін. Треті просто вказували: "Небезпечно для життя!"

Проблема заключалась в тому, що маленькі діти як раз і були тією групою, для якої такі тривіальні рішення не могли бути попередженнями про небезпеку: вони або не вміли читати, або не сприймали череп та кості як піктограму заборонного типу, або інакше, ніж автори ідеї, сприймали емоційно відтінки кольорів.

Переміг автор, який запропонував зроботи пляшку з отрутою... колючею! Він на всі 100% зосередився не на проблемі (створення ярлика для отрути), а на задачі (уникнути потрапляння отрути в дитячі руки).

ПАСПОРТ ПРОБЛЕМИ

Мета:  

• відпрацьовувати вміння продуктивно діяти та приймати ефективні рішення в кризисній ситуації;
• провести вправу на аналіз конфлікта;
• опрацювати стратегію вирішення конфлікта, розібратися в перевагах та недоліках різних стратегій;
• тренувати вміння визначення чітких цілей діяльності

Прошу зосередитись на тій актуальній ситуації, яку Вам запропоновано. Щоб розібратися в проблемі, необхідно чітко уявити собі з чим маємо справу. 

Паспорт проблеми дозволяє розібратися у шляхах вирішення проблеми/конфлікту. Крім того, відповіді на задані питання допоможуть визначити, який вид направленості переважає у Вас. Психологи стверджують, що їх три: направленість на себе, на інших людей та на задачу (на процес або результат).

Отже, просимо переглянути відео, виявити проблеми емоційного, інтелектуального чи іншого типу, які виникли в ході перегляду та заповнити бланк паспорту.

Працюємо парами:

Групування:

Пара 1 - Білоус Т.А., Меньшикова Л.М.

Пара 2 - Бірук Т.А., Пироженко С.В.

Пара 3 - Седракян С.Х., Рижанкова Ю.В.  

Пара 4 - Старшова С.К., Лифар Т.П., Бондаренко К.В.

Пара 5 - Куркурін С.К., Герасименко Л.М.
Пара 6 - Хлистун І.І., Гоман О.І.
Пара 7 - Сергієнко А.М., Носаненко С.Г.

ПАСПОРТ ПРОБЛЕМИ


Роздуми за темою...

"Навчіть дітей тому, чтому вони вчать Вас" - головний тригер відеофайлу, який мав надихнути пари на роздуми. І це вдалось!

Аналізуючи єдину відеозадачу, пари визначили 7 кардинально різних проблем сучасності, які кожна по-своєму є важливими і значущими для суспільства.

• Чим доросліша дитина, тим більше в неї прищеплюється та розвивається хибна соціальна установка, що діти з інвалідністю - не "такі", як всі.
• Суть проблеми в соціалізації, суспільних стосунках всіх громадян незалежно від їхніх фізичних, інтелектуальних, культурних, мовних, національних та інших особливостей.
• Виховання суспільством упередженого ставлення до дитини з обмеженими можливостями, дискримінація таких дітей.
• Погляд дитини формується батьками та оточенням. На жаль, дорослі в суспільстві не готові сприймати реалії сьогодення.
• Одному важко.Йдуть туди де люди.
• Вплив дорослих на ставлення дітей до однолітків з особливостями розвитку.
• Незахищеність прав і свобод інклюзивної людини та проблема соціалізації суспільства

Розкладаючи проблему на складові, пари дивилися різними поглядами: дитини з ООП, дорослого, дитини, суспільства. Загальні висновки та розуміння були схожими, загальна емоційна реакція: Наше суспільство складається з установок. Ця проблема викликає почуття схвильованості за майбутнє суспільства, адже інклюзивна форма - це гуманний вихід із проблеми співіснування з людьми з інвалідністю.

Але...

Бачення пар не відповідає основному принципу інклюзивності суспільства. Інклюзія — це готовність суспільства пристосовуватися до індивідуальних потреб людей, а не навпаки. Не треба займати сторони та намагатися поглянути на ситауацію зі сторони, треба бути частиною проблеми. 

Треба тверезо оцінювати суспільство, у якому ми живемо. Не достатньо написати закон про інклюзивну освіту, треба підготувати вчителів, учнів, їхніх батьків. Робити круту соціальну рекламу, викорінювати стереотипи, вчити толерантності та терпимості. Головне - треба жити, просто прийняти ситуацію та жити в інклюзивному супільстві з різними людьми.

У дитинства немає інвалідності. Всім дітям, навіть з найскладнішими комплексними діагнозами, потрібна соціалізація, спілкування, навчання, дружба, нові враження.

Компроміс – пошуки балансу взаємних поступок і надбань. Прагнучи порозумітися, сторони згоджуються на часткове задоволення своїх потреб, щоб зберегти стосунки й отримати хоча б щось. При цьому має місце затушовування суперечностей і підкреслення спільності інтересів. Іноді компроміс є останньою можливістю прийняти певне рішення. Гасла: "Щоб себе не оголити і тебе не обділити"; "Краще маленька рибка, ніж великий тарган".

Співпраця - орієнтація на якнайповніше задоволення інтересів усіх учасників конфліктної ситуації. Інтереси іншої сторони визнаються частиною проблеми. Суперечності відверто обговорюються, спільно з іншою стороною наполегливо шукається розв'язання спірної проблеми. Виявляються приховані інтереси, вишукуються резерви та ресурси для їх задоволення. Гасла: "Один розум добре, а два краще"; "Кожна пригода - до мудрості дорога".

Є над чим подумати...